Про нас Контакти Оформити передплату Передплата

Найближчий пункт – мільйон гектарів державних земель і об’єднання водокористувачів

Нашого рідного депутата, секретаря Аграрного комітету ВР Івана Чайківського годі впіймати для розмови на сесіях та в комітеті, точніше, впіймати можна, а поговорити неспішно – не мрію. Та навіть коли я перечепив його вже дорогою з Києва на Тернопіль у «Фольварку», Іван Адамович сидів із зосеред­женим виразом обличчя й дивився крізь мене, думав про державне. Тому я перше запитання адресував його супутниці по мандрівці й супутниці по життю, громадській діячці та радниці генерального директора «Агропродсервісу» Тетяні Чайківській:

– Скажіть, ваш чоловік змінився відтоді, як поїхав до Києва, на депутатську роботу?

– Ой, – зашарілася Тетяна, – він, може, й не змінився, але весь час зайнятий, слова від нього не дочекаєшся…

– Як не дочекаєшся? – прокинувся від думок і обурився Іван Адамович.

О, я саме хотів запитати, які плани в Аграрного комітету на близьке майбутнє?

– Так, ми рухаємося обраним курсом на дерегуляцію. На порядку денному стоїть і питання аграрної науки, де в оренді понад 600 тисяч гектарів землі, яка ні науці, ні державі не приносить нічого. Приносить тільки ділкам, які на цьому заробляють. Стоїть питання земель пенітенціарної служби, «Конярства України»…

А там багато земель?

– Сукупно близько мільйона гектарів землі, яка не приносить державі нічого і лише тягне кошти на утримання, на держпідприємства, котрі нею опікуються… Питання вже обговорюється в комітеті, є пропозиції частково розпаювати: одну частину – працівникам підприємств, другу – учасникам АТО, третю залишити в державній власності та продавати на аукціоні право оренди. Там чимало тонкощів: як бути з пенсіонерами і як бути з тими, хто тільки-но прийшов на роботу… Вчора по ОВК законопроєкт випустили в Раду на друге читання – також дуже важливий документ, який повинен регулювати взаємини водокористувачів. Це стосується всіх аграріїв півдня. Меліоративні канали, що постачали воду на південь, у хаотичному стані, частина аграріїв користується поливом, частина не користується, хтось зловживає… Це треба відрегулювати, віддати в приватні руки, збудувати цивілізовану систему водокористування. Недавно ми їздили до США і вивчали цю проблему. У більшості штатів, де ми були, фермери самостійно бурять свердловини й користуються ними. Там стоять лічильники, є ліміти на використання води. Раніше ліміт встановлювався в межах року, але тепер вони зробили 5-річний термін, оскільки трапляються роки з посухами та роки з достатньою вологістю.

Як все ж таки сталося, що не вдалося зупинити оподаткування людських городів, чому в Законі 5600 такі маленькі ділянки землі потрапили під оподаткування?

– Ми не голосували за кінцеву редакцію цього закону. Моя думка: оподатковуватися повинна продукція, вироблена на площі від одного гектара і вище. Один гектар – це для села площа, на якій людина може виробляти продукцію, щоб забезпечувати себе і свою родину. Все, що більше, вже є бізнесом.

Чи перебувають на контролі Аграрного комітету поточні проблеми ринку землі? І чому така низька динаміка продажів паїв?

– Де-факто ринок існував і до прийняття закону, тому сірі схеми прибрали з ринку навантаження: хто хотів продати, вже продав. Тож ринок очищений від схемного напливу, рухається повільно. Раніше це оформлялося угодами на 49 років, угодами емфітевзису, а зараз оформляється легально, але емфітевзис живий – покупці незадоволені високими податковими зобов’язаннями й шукають шляхи їх зменшення.

Що вам найбільше заважає в депутатській роботі?

– Мені? – Іван Адамович запитально подивився на дружину Тетяну.

Тільки не кажіть, що брак часу.

– Ну, тоді мені заважає те, про що писати не можна.

Я так і напишу. От я хотів запитати, чому в Україні зменшується поголів’я ВРХ, чому зменшується виробництво молока?..

– Ви ж розумієте, якби там були прибутки, бізнес був би там негайно. Отже, прибутків там немає. Тільки шалені можуть іти зараз у виробництво молока.

Однак шалені рухають світ.

– І тут я погоджуюся з вами. Проте все ж таки буду працювати над тим, щоб тваринництво існувало й розвивалося. Держава має потужно підтримати тваринництво. Зокрема, за 11 місяців 2021 року імпорт свинини в 10 (!) разів перевищив експорт. Свинину до нас завозили з країн ЄС – Данії, Польщі, Нідерландів, де уряди опікуються питанням розвитку тваринництва. Я вважаю, нам варто зробити мінімум три кроки: затвердити нульове мито при ввезенні та вивезенні великої і малої рогатої худоби за винятком телят вагою до 300 кг (на них 10 % вивізного мита). Відповідний законопроєкт розроблений та зараз узгоджується відомствами; ухвалити закон про торгівлю, який наведе лад із вартістю входження для українського виробника в мережу супермаркетів та магазинів; запровадити спецрежим доданої вартості в АПК. Суть режиму – зниження ставки ПДВ до 7 % із теперішніх 20 % на всіх етапах виробництва: від сільгосптоваровиробника до прилавка.

Тваринникам і переробникам їхньої продукції це дасть змогу акумулювати додаткові фінансові ресурси та направити їх на розвиток тваринництва – м’ясного чи молочного. Споживач отримає зниження кінцевих цін. Держава – збільшені доходи, нарощення обсягів виробництва агропродукції з доданою вартістю та імпортозаміщення за багатьма позиціями.