Реалізація зернових в умовах війни: як не потрапити в халепу

Коли посилання на форс-мажор не працюють

Великим негативом сьогодні є неможливість чіткого прогнозування навіть близького майбутнього. Виробники сільськогосподарської продукції вимушені жити та працювати з вкрай великою складовою невизначеності.

НЕМОЖЛИВІСТЬ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ ПОСТАЧАННЯ (КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ЗЕРНА) ВНАСЛІДОК БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ПОКУПЦЯ

Багато аграріїв вже стикнулося з ситуацією, коли за умовами договору покупець повинен забрати зерно самовивозом у певний строк, але він цього не робить.

Така ситуація може бути ускладнена тим, що вартість зерна вже оплачена на умовах 100% попередньої оплати. Дехто може сказати: це проблема покупця, а гроші вже отримані. Це не зовсім так.

Покупець у такій ситуації може ухилятися від отримання належного йому зерна з двох причин:

• відсутності в нього об’єктивної можливості прий­няти, транспортувати та зберігати належне йому зерно;
•  внаслідок загрозливого стану відтягувати момент переходу до нього ризиків відповідальності за збереження зерна.

Зупинимося докладніше на ризику втрати зерна.

Річ у тім, що відповідно до ч. 1 ст. 668 Цивільного кодексу України (надалі – ЦКУ) ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено законом або договором.

Тобто сільськогосподарське підприємство – продавець – несе повну відповідальність за збереження та стан проданого зерна до моменту його передачі покупцеві – моменту підписання відповідних видаткових/товарно-транспортних накладних.

Зрозуміло, якщо зерно буде пошкоджене або знищене (зокрема вкрадене) внаслідок воєнних дій, погодних умов, стихійного лиха тощо, сільськогосподарському підприємству доведеться повертати вже перераховану на його користь попередню оплату з урахуванням інфляційного збільшення суми.

На думку автора, посилання на форс-мажор у такій ситуації не врятує аграрія. Адже в нього немає правових підстав, щоб притримати ці гроші.

Так, пені та штрафів не буде, але вже отриманий аванс доведеться повернути без зволікань.

Друга проблема – збереження зерна.

---

Зберігання оплаченого, але не отриманого зерна пов’язане з кількома важливими аспектами:

---

Додаткове збереження насіння зернових та олійних культур пов’язане з витратами, які змушений буде понести сільськогосподарський товаровиробник. Одразу виникає запитання: хто і як буде відшкодовувати йому такі витрати? До того ж зберігання зерна передбачає його певні природні втрати.

Допустимі їх розміри визначені «Нормами природних втрат зерна та продуктів його перероб­лювання при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах» (затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 червня 2019 року №316).

Доречним є запитання: чому певне господарство повинно брати на себе ці втрати? Між тим є договір, за яким воно має поставити певну кількість зерна певної якості, й покупець розраховує отримати товар у кількості та якості згідно з ним, без врахування інших обставин.

У такій ситуації закон на боці покупця.

Наразі також залишається актуальною проблема наявності вільного місця для зберігання вже оплаченого зерна як на потужностях господарства, так і на елеваторах. Адже вже кілька місяців Україна позбавлена можливості вільно експортувати збіжжя морським шляхом.

Альтернативні логістичні шляхи не дають можливості робити це в належних обсягах. З таких причин збіжжя врожаю минулого року продовжує займати місця для зберігання напередодні збирання нового.

Результат – додаткові проблеми з належними точками зберігання.

Все це вказує на хибність покладання ситуації на покупця. Через його обставини або відверту хитрість сільськогосподарське підприємство отримує незаплановані витрати та неподобства.

Як діяти в такій ситуації? Слід бути добросовісним та не лукавити.

До речі, добросовісність у господарюванні це не щось далеке. Це основна його засада, встановлена п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦКУ!

Вона полягає в тому, що не слід зловживати обставинами заради свого майнового інтересу всупереч інтересам свого партнера. В нашому випадку добросовісність полягає в тому, що не варто на бездіяльність покупця, який оплатив товар, відповідати своєю бездіяльністю.

Передусім слід звернутися до покупця та запропонувати йому внести зміни в договір – привести конкретні положення до обставин сьогодення, які перешкоджають його належному виконанню, та (за потреби) додати нові.

ЗМІНА СПОСОБУ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ З БОКУ ПРОДАВЦЯ

Якщо покупець не може самостійно забрати належний йому товар, можна змінити відповідний пункт і встановити інший порядок передачі товару. Зокрема передача на зберігання на узгод­жений елеватор із дальшим переоформленням складського свідоцтва з господарства на покупця. Або доставляння силами елеватора на адресу останнього.

Припустимо продовження зберігання збіжжя протягом конкретно обумовленого терміну (до настання певної дати у продавця), але, в такому разі слід письмово узгодити визначення обсягу та вартості витрат на це з боку продавця-аграрія, порядок їх відшкодування покупцем.

Також обумовлюється фактична кількість зерна, яка підлягає передачі в натурі, з урахуванням природних утрат за час зберігання.

СТРАХУВАННЯ ТОВАРУ

На мою думку, затягування воєнного конфлікту в Україні разом із загрозами бомбардування регіонів, які знаходяться далеко від театру бойових дій, сприятиме потужному розвитку страхування зібраного врожаю.

Це суттєва гарантія для всіх гравців ринку не вилетіти в трубу через раптовий ворожий «приліт».

Особисто я нікому не раджу зберігати чуже зерно без його страхування!

Адже хто буде за нього платити? Є два варіанти.

Перший. Зерно зберігається у продавця, але в договорі чітко передбачено, що право власності на нього та ризики випадкової загибелі вже перейшли до покупця. Тоді він його і страхує на зручну для нього суму страхового відшкодування.

Другий. Власником із відповідними ризиками залишається аграрій-продавець, який і здійснює страхування. Надалі ці витрати разом із витратами на зберігання йому відшкодовує покупець. Тоді зерно страхується на його повну вартість, щоб у разі біди уникнути ще й додаткових збитків.

Думаю, нині спеціалізовані підприємства – зберігачі зерна (елеватори) в тилових регіонах – значно поширять практику саме останньої форми страхування.

Так, з одного боку, це додаткові витрати, але з іншого – реальний превентивний і репутаційний захід для зняття з себе юридичної відповідальності за пошкодження/втрату зерна внаслідок дій агресора.

Якщо в договорі немає положення щодо страхування товару, його слід туди внести. Адже відповідно до ст. 696 ЦКУ договором купівлі-продажу/постачання може бути встановлений обов’язок продавця або покупця страхувати товар.

Якщо сторона, яка зобов’язана страхувати товар, не зробила це, друга сторона має право застрахувати товар і вимагати відшкодування витрат на страхування або відмовитися від договору.

Наразі ця норма у відносинах продажу зерна не мала широкого застосування, але з великою долею вірогідності вона стане вельми поширеною, особливо в частині відшкодування витрат на страхування зі сторони, яка повинна була це вчинити, але ухилилася.

Важливо! Всі ці домовленості та новації матимуть юридичну силу лише після того, як вони будуть оформлені у вигляді додаткової угоди до вже укладеного договору та підписані обома сторонами.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається (припис ст. 654 ЦКУ). Тому дуже важливо йти саме шляхом укладання додаткової угоди з чітким зазначенням договору, до якого вона належить.

У ній можна викласти певні положення – пункти основного договору в новій редакції, виключити зайві або внести нові пункти. Можливо, навіть викласти цілком весь договір у новій редакції.

Зауважте, що сучасна редакція Господарського кодексу України допускає два способи укладання угод: так зване мокре підписання з проставленням відтиску печатки на паперових примірниках або підписання електронного документа за допомогою електронного цифрового підпису. Обмін факсо- або сканкопіями не допускається!

Тому дуже важливо в разі досягнення домовленостей належним чином підписати відповідну додаткову угоду.

У разі, якщо сторони знаходяться віддалено одна від іншої, на допомогу приходять засоби поштового зв’язку («Укрпошта», «Нова Пошта» тощо).

Зацікавлена сторона надсилає іншій два примірники, підписані з її боку, а контрагент повертає їй підписаний ним другий примірник.

ПРОБЛЕМА ПОЗАДОГОВІРНОГО ПОСТАЧАННЯ

В аграрних колах великого поширення набули позадоговірні постачання.

Суть їх полягає в тому, що продавець виписує рахунок із зазначенням характеристик товару. Покупець його сплачує та отримує товар. Спеціальний документ – договір купівлі-продажу/постачання зерна – в такому разі окремо не укладається.

Це було доречно робити в мирний час.

Зараз від такої практики краще відмовитися та мати деталізований договір, щоб у сторін була визначеність щодо їхніх дій за певних обставин та зменшена вірогідність зловживань.

Як бути, якщо покупець не бажає укладати додаткову угоду до договору купівлі-продажу/постачання зерна або ухиляється від цього? До недавнього часу положення ст. 652 ЦКУ не мали широкого застосування. Адже для внесення змін до договору за цією статтею потрібна скластися сукупність таких умов:

• 1) у момент укладення договору сторони ви­ходили з того, що така зміна обставин не настане;
• 2) зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
• 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
• 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона.

Війна і проблеми, які вона спричиняє, якраз і є такими обставинами.

Вказана норма дає можливість, зокрема в сфері купівлі-продажу зерна, в разі незгоди щодо внесення змін до договору з боку однієї зі сторін або її ухилення від цього ставити в судовому порядку питання про внесення змін до договору або його розірвання.

Практична порада: якщо існує вірогідність такої поведінки з боку покупця зерна, лист-пропозицію та два підписані примірники додаткової угоди краще надіслати йому цінним листом із повідомленням про вручення. Поштовий чек, опис-вкладення в цінний лист та повідомлення про вручення будуть доказами отримання цих документів покупцем. Бажано в листі-пропозиції запропонувати йому розумний строк для її розгляду (наприклад, 10 днів із дня отримання). В разі ігнорування або відмови в задоволенні – йти до господарського суду.

На щастя, господарські суди в більшості регіонів України повернулися до роботи. Насамперед це стосується м. Києва та Київської області (де мають юридичну адресу більшість потужних зернотрейдерів). Тому наразі це реально.

ПРИДБАННЯ ПРАВА НА ОДНОСТОРОННЄ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ

Проте це все стосується договорів, які були укладені до 24 лютого 2022 року!

Як зараз сільгоспвиробникам додатково себе підстрахувати?

Законом України №1984/VIII від 23 березня 2017 року було доповнено ЦКУ доволі цікавою ст. 658-1 «Придбання права на одностороннє розірвання договору». Ця норма стосується договорів купівлі-продажу.

Відповідно до неї сторони договору купівлі-продажу можуть домовитися, що одна сторона прид­бає в іншої право розірвати цей договір в односторонньому порядку.

Договір купівлі-продажу є розірваним, якщо сторона, яка набула відповідно до частини першої цієї статті право розірвати договір, протягом визначеного строку не заявить вимогу про виконання договору. Сторони можуть обумовити розірвання договору купівлі-продажу вчиненням цією стороною певних дій або настанням певних обставин протягом визначеного строку або у визначений час.

Чим ця норма може бути корисною аграріям, які продають своє зерно? Умови договору купівлі/продажу зерна можуть надавати продавцеві право розірвати його в односторонньому порядку, наприклад, у ситуації, коли після настання певного терміну покупець не забирає своє зерно.

Таке розірвання передбачає лише повернення суми попередньої оплати за відрахуванням витрат, пов’язаних зі зберіганням/страхуванням зерна.

Перевагою одностороннього розірвання є те, що воно здійснюється в порядку повідомлення. Тобто договір вважається розірваним із моменту отримання другою стороною відповідного письмового повідомлення.

Тут відсутня потреба у волевиявленні іншої сторони (шляхом підписання додаткової угоди) або звернення до суду в разі незгоди контрагента з цим. 

Сільгоспвиробникам слід швидко та радикально переглянути свої взаємовідносини з зернотрейдерами та переробниками. Недоцільно закривати очі на те, що війна вже зруйнувала сталі відносини в сфері виробництва насіння зернових та олійних культур, їх транспортування, зберігання та реалізації.