Про нас Контакти Оформити передплату Передплата

Вуглець, ґрунт і кредити

Давайте відверто: в насичених буднях агробізнесу ми не часто замислюємося над контролем шкідливих викидів в атмосферу. Під час війни й поготів. Клята росія військовими діями закоптила небо на десятиліття, змушує нас, а разом і весь світ перейматися іншими проблемами. Однак війни минають, мине й ця. І тоді нам тим паче доведеться вирішувати проблему покращення екології. Й ці питання неодмінно міцно ввійдуть в реалії вітчизняного агробізнесу.

ЗМІНЮЄМОСЯ, ЩОБ ВИЖИТИ

Ми живемо в часи четвертого витка еволюції агровиробництва, коли точні підходи й цифрові рішення виводять господарювання на нові рівні ефективності. Втім, умови, в яких це відбувається, недовго лишатимуться сприятливими. Зміни клімату стають усе відчутнішими, і щоб пригальмувати їх, цивілізований світ посилює контроль над викидами парникових газів в атмосферу.

Україна не стоїть осторонь. Ще минулого літа Кабмін змінив національно визначений внесок країни в Паризьку хартію: до 2030 року обсяги викидів парникових газів мають становити 35% від рівня 1990 року – це на 5% менше, ніж у попередній домовленості 2015 року. За цими відсотками ховається модернізація бізнесів і не тільки промислових чи енергетичних.

ВУГЛЕЦЕВІ КРЕДИТИ Й АГРОБІЗНЕС

Кіотський протокол визначає шість парникових газів, які найбільше впливають на зміну клімату. Серед них – діоксид вуглецю (СО2), гідрофторвуглецеві та перфторвуглецеві сполуки.

Як бачимо, вуглець становить велику проблему, й аби стимулювати бізнеси до зменшення обсягу шкідливих викидів, уряди (зокрема США, Австралії, країн – членів Європейського Союзу) практикують вуглецеві кредити.

Держава встановлює ліміт на забруднення атмо­сфери: компаніям надається дозвіл на викид певного обсягу парникових газів. Якщо його перевищено – накладається штраф. Проте компанії можуть збільшити дозволений ліміт, купуючи вуглецеві кредити, – це певний обсяг парникових газів, які шляхом скорочення або запобігання викидам не потрапили в атмосферу.

Наприклад, встановивши нові фільтри, ТЕЦ зменшила викиди на умовні 10 т/день і тепер не використовує ліміт на викиди в повному обсязі. Цей залишок купує підприємство, якому не вистачає базового ліміту на викиди. Або сонячна елект­ростанція виробила 500 МВт, при цьому не викинувши в атмосферу 100 умовних одиниць газів, за що отримала певну кількість вуглецевих кредитів. Так само й з проєктами, що висаджують дерева, та подібними.

До слова, зараз ринок вуглецевих кредитів становить близько $215 млрд.

Тобто цей фінансовий інструмент мотивує одних зменшувати викиди парникових газів, а інших – розвивати екологічну ініціативу.

Все просто. Проте до чого тут агросектор?

АГРОБІЗНЕС З АКЦЕНТОМ НА ВУГЛЕЦЬ

Сільське господарство є одним із найбільших забруднювачів повітря у світі, тому можливостей зменшити викиди шкідливих газів тут не бракує: це і перехід на самохідну техніку з сучасними системами каталізації відпрацьованих газів, й оптимізація логістики та польових операцій, упровадження нових технологій, як от турбіна COтощо. Проте агросектор може не тільки скорочувати рівень викидів, а й поглинати те, що вже є в атмосфері. Так, згідно зі звітом Міжурядової групи експертів із кліматичних змін (США) за 2019 рік, сільгоспугіддя можуть уловлювати та зберігати до 8,6 Pg (1 Pg = 1 млрд т) CO2 на рік.

ВУГЛЕЦЬ І ҐРУНТ

Ґрунти дихають. Рослини «вдихають» вуглекислий газ і «видихають» кисень. Коли рослини відмирають, вони залишають у ґрунті цукри та вуглеводи, які містять вуглець і є джерелом поживи для різних мікроорганізмів. Тобто рослини «витягують» вуглець із повітря у вигляді вуглекислого газу й зберігають його в ґрунті як органічну речовину. Рівень органіки – важливий показник «здоров’я поля».

ҐРУНТИ З ІСТОТНИМ УМІСТОМ ОРГАНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ МАЮТЬ ВИСОКУ ЗДАТНІСТЬ ДО ПОГЛИНАННЯ ТА ВТРИМУВАННЯ ВОЛОГИ, ДОБРУ АЕРАЦІЮ, МІЦНІСТЬ, А ТАКОЖ НИЗЬКУ СПРИЙНЯТЛИВІСТЬ ДО ЕРОЗІЇ.

Вуглецевий обмін між ґрунтом та повітрям відбувається у величезних масштабах. Із 3170 Pg вуглецю в наземних екосистемах світовий ґрунт у метровому шарі містить 2500 Pg у неорганічних (950 Pg) та органічних (1550 Pg) формах. Останні становлять найбільший інтерес.

Згідно з науковими даними, сільськогосподарська діяльність зумовила втрати органічного вуглецю з ґрунту в обсязі близько 78 Pg: 52 Pg – через мінералізацію та 26 Pg – через ерозію. Відчутні втрати та потенціал до відновлення – це ті чинники, що дають змогу говорити про можливості сільгоспземель уловлювати величезні обсяги CO2 з атмосфери – від 0,4 до 0,8 Pg/рік упродовж поточного століття. Та можливість – не дія, й для того, щоб це стало реальністю, агробізнесу слід докласти зусиль. Однак що це йому дасть?

ВУГЛЕЦЬ – У ГРОШІ!

Суто в бізнес-площині є кілька переваг: потенційних і реальних. Серед перших – підготовка до жорсткішого екологічного законодавства та можливість заробітку на вуглецевих кредитах.

Як це працює?

Наприклад, в агросекторі США ці програми реалізовуються так: перший етап – аналіз ґрунту, під час якого визначається поточний уміст вуглецю. Далі відбувається аналітика низки чинників: методів господарювання, вирощуваних культур, погодних умов тощо, яка визначає обсяг вуглецю, що вловлюється та зберігається. Незалежна установа перевіряє: чи було вловлено заявлений обсяг вуглецю; факт, що він не був би вловлений без вуглецевих кредитів і що цей вуглець залишиться в ґрунті впродовж установленого часу. Якщо все гаразд – установа видає вуглецеві кредити господарству.

Та через складність і вартість вимірів та перевірок, а також ціни на вуглецеві кредити сьогодні цей інструмент викликає чимало запитань. Чому?

«Вуглецеві сполуки залежно від швидкості розкладання в ґрунті розділяють на три групи:

  • активну – оборот кілька тижнів (матеріали, що легко окислюються: вуглець мікробної маси та легкі фракції органічного вуглецю);
  • повільну – кілька десятиліть (матеріали, що помірно розкладаються, та тверді частинки органічного вуглецю);
  • пасивну – кілька тисячоліть (гумін, гумінові та фульвокислоти, органо-мінеральний комплекс).

Зокрема через це навколо питання вловлювання CO2 сільгоспугіддями ведуться суперечки, адже важко зрозуміти, впродовж якого часу вуглець реально перебуватиме в ґрунті», – розповідає Олексій Тарасенко, агрохімік AgriLab.

Проте вуглецеве землеробство має одну беззаперечну перевагу – підвищення якості земель.

«Залежно від типу ґрунту органічний вуглець становить близько 58% від загальної маси органічної речовини. Його роль у формуванні ґрунтових агрегатів настільки велика, що від концент­рації органічного вуглецю напряму залежить ступінь ґрунтової агрегації та стабільність агрегатів. Ґрунти з істотним умістом органічного вуглецю мають високу здатність до поглинання та втримування вологи, добру аерацію, міцність, а також низьку сприйнятливість до ерозії. Рівень органічного вуглецю також позначається на надходженні елементів живлення рослинам, адже він впливає на ємність катіонного обміну та здатність адсорбувати аніони», – зауважує Олексій Тарасенко.

Одним словом, накопичуючи вуглець, ви підвищуєте якість ґрунтів, а з тим – заробіток і вартість виробничих площ.

ЯК ЗБЕРЕГТИ ВУГЛЕЦЬ?

«Передусім – мінімізувати обробіток ґрунту, – веде далі Олексій. – За інтенсивного обробітку органічна речовина розкладається швидше, ніж у природних умовах. Окрім втрат від вітрової ерозії такий обробіток спричиняє надлишковий розклад органічної речовини. Наслідком цього є втрата вуглецю у вигляді CO2 у процесі дихання мікроорганізмів. За підрахунками американських науковців, після оранки ґрунт тільки за три тижні втрачає 125 фунтів/акр (це близько 142 кг/га) органічного вуглецю. Менше вуглецю – гірші властивості ґрунту.

Накопичити вуглець можна, використовуючи ощадні технології: No-till, смуговий обробіток та інші. Головне завдання – залишити рослинні рештки на поверхні: це гармонізує процеси розкладання та діяльність мікробіоти, що підвищить надходження вуглецю до ґрунту.

Доведеться переосмислити й систему живлення культур, щоб зменшити утворення нітрату азоту, а отже – процес денітрифікації. Кількість вуглекислого газу, що виділяється, залежить від кількості кисню, азоту та фосфору у вашому ґрунті. Якщо добрив вносять більше, ніж справді потребує ґрунт, то ґрунтові організми починають виділяти більше вуглекислого газу. Отже, аналіз ґрунту перед внесенням добрив – обов’язковий.

Зменшити втрати вуглецю допоможуть проти­ерозійні заходи та використання покривних культур. Якщо ваші поля або площі в довгостроковій оренді мають значні малопродуктивні ділянки – в пригоді стане заліснення. Наприклад, енергетичні тополя та верба поліпшать характеристики ґрунту завдяки уловлюванню вуглецю й забезпечать господарству додатковий дохід».

Якщо вам досі здається, що всі ці екологічні питання та вуглецеві кредити ще не скоро прий­дуть в українське агро, то дарма: вже декілька вітчизняних агрокомпаній приєдналося до європейської Вуглецевої ініціативи Bayer – міжнародного проєкту, що ставить за мету поширення знань і популяризацію вуглецевого землеробства. Треба бути готовим змінюватися до того, як це стане обов’язковим на законодавчому рівні.

Отже, епоха Farming 4.0 надає нам безліч можливостей та готує чимало небезпек. Ефективність агробізнесу визначається багатьма критеріями, та є базові речі, що допоможуть вижити за будь-яких часів: здоровий ґрунт і продумана економіка.