Дуже дорого. Не окупається. Занадто складно. Багато непотрібного. Не зрозуміло, як все скласти до купи.
Це – головні претензії до технологій точного землеробства. Компанія «Агросем», чиї експерти наслухалися подібних скарг, коли продавали та обслуговували топову техніку, тепер готові навчати клієнтів головного – комплексного підходу.
Чому системний підхід – це не обов’язково купівля дорогої системи, і як почати точне землеробство, не вкладаючи на старті ні копійки, «ЗЕМЛІ» пояснювали Михайло Джос, керівник департаменту точного землеробства компанії «Агросем», та Максим Мушинський, фахівець з інноваційних технологій того самого департаменту.
– Що таке точне землеробство?
Максим Мушинський: Кожен вкладає свій сенс. Для мене це отримати максимальний прибуток із кожної унікальної одиниці поля, при цьому вклавши менше грошей. Ключова теза – зробити це можна, ухвалюючи правильні виробничі рішення на основі накопичених даних.
Михайло Джос: Точне землеробство – це як точна медична діагностика для людини. Потрібно крок за кроком проаналізувати, що в тебе вже є, які дані, яка техніка, як усе налаштувати, як використати наявні можливості.
– Добре, що ви провели медичну аналогію. В медицині є поняття овердіагностики – коли тебе, наприклад, з ОРЗ заганяють на МРТ, хоча вочевидь це не потрібно. Чи існує овердіагностика в точному землеробстві?
Михайло Джос: Звичайно, що існує! Тут важлива послідовність. Деякі консультанти можуть заявити, що тобі потрібно абсолютно все або саме ось ця дорога технологія, купуй. Однак воно тобі насправді на цьому етапі не настільки потрібно, тому що ще базові елементи не закриті. Треба завжди розуміти, на якому етапі ти знаходишся і чи використовуєш той потенціал, що вже маєш. Ти можеш зробити агрохіманаліз погектарною сіткою. Проте якщо в тебе немає відповідного розкидача або ти все одно можеш дозволити собі тільки мінімальні норми добрив – зрозуміло, що це не має сенсу.
Точне землеробство не завжди про економію. Це про ефективне використання ресурсів. Фермер може зрозуміти, що поле в нього неоднорідне, без дорогого агрохіманалізу. Для цього непотрібно великих інвестицій. Потрібен зональний підхід.
Головна задача фермера – збільшувати свою ефективність. Й інвестиції в точне землеробство приводять або до зменшення витрат, або до збільшення врожайності. Тут головне, щоб знайшовся спеціаліст, який би зробив правильну діагностику господарства – що саме тобі потрібно, в якій точці знаходишся і куди рухаєшся.
У нас якраз із 2022 р. департамент точного землеробства буде розвивати три напрями такої оцінки. По-перше, плануємо розвивати напрям агрохімічного аналізу та запускати кілька своїх бригад по відбору проб ґрунту. По-друге, масштабувати проєкт із моніторингу полів на зрошенні. А по-третє, – напрацьовувати для клієнтів комплексні послуги з точного землеробства, в котрі входять аналітичний R&D супровід, агрономічний та інженерний консалтинг.
– Багато агровиробників упевнені, що точне землеробство – це в теорії круто, але саме для них занадто дорого. З іншого боку, є досвід людей, які пробували впроваджувати якісь шматочки системи й не побачили економічної доцільності. Чи можна взагалі успішно брати з системи точного землеробства окремі елементи?
Максим Мушинський: Треба послідовно рухатись крок за кроком – Step by Step. Шматочки іноді також працюють, залежно від технології. Наприклад, автопілот, відключення секцій при сівбі – це локально і негайно економить вам гроші. З цього, як правило, всі починають. Правда, не всі рахують, скільки ж вони зекономили.
– А це правильний підхід? Чи все ж таки варто починати з розуміння, що точне землеробство – це система?
Максим Мушинський: Це добре, якщо аграрій знайшов такого фахівця, який зміг намалювати дорожню карту побудови системи. На жаль, ринок таких фахівців і компаній не дуже великий. Саме тому ми хочемо запропонувати послугу системного аналізу.
– Скільки це коштує?
Михайло Джос: Ми зараз на етапі складання вартості. Першій десятці клієнтів плануємо проводити виїзні аудити безплатно. Буде приїжджати фахівець із систем точного землеробства разом з агрономом та сервісним інженером, для проведення детального аудиту техніки та всього навігаційного обладнання, а також для аналізу технології виробництва та інших моментів. У результаті чого розробляється дорожня карта на декілька етапів з оптимізації та покращення господарства. Також за потреби ми будемо розробляти економічний прорахунок окупності/ефективності від впровадження тієї чи іншої технології.
– «Агросем» відома як дистриб’юторська компанія. Це певний конфлікт інтересів: чи повірить споживач, що ваш аудит незалежний, а не заточений на продаж ваших продуктів?
Михайло Джос: Задача нашого департаменту не продати техніку чи насіння. Ми окремий бізнес-юніт, і це окремі послуги. Для нас не принципово, щоб господарство в нас купувало окремі рішення, ми готові працювати з будь-якими брендами техніки чи навігаційного обладнання.
З урахуванням що в «Агросемі» вже є багато кваліфікованих кадрів, а ще будемо позиційно підсилювати команду професіоналів своєї справи, ми гарантовано надаватимемо якісний комплекс рішень по впровадженню систем точного землеробства, як то кажуть, під ключ. Задача: допомогти клієнтам сформувати стратегію впровадження та пройти разом усі рівні точного землеробства, за рахунок чого покращити показники ефективності та врожайності. Ми восени почали розвиток департаменту, думаю що 2022 року спробуємо закривати більшість потреб господарств у точному землеробстві.
– Чим будете відрізнятися від давніх гравців на цьому полі?
Михайло Джос: Від існуючих сервісних компаній по точному землеробству ми будемо відрізнятися більш глибшою експертизою в агрономії та розвиненішою географією регіональних офісів і представництв. Що спрощує логістику та прискорює вирішення нагальних питань. Ще один із важливих моментів, що в «Агросемі» одні з найкваліфікованіших спеціалістів по техніці та сервісах John Deere.
Максим Мушинський: Оскільки в нас у компанії розвинені всі напрями (агрономія/техніка/ГІС) і маємо представництва в кожному регіоні, ми якісно відрізняємося від інших компаній, бо маємо як експертизу в цих напрямах, так і покриття території з мінімальним доїздом до клієнта.
– Як ви зазначали, основа точного землеробства – дані. Як згенерувати їх дешево? Де можна зрізати кути?
Максим Мушинський: Якщо ми беремо гіпотетичного клієнта у вакуумі, в якого начебто нічого немає, виявиться, що багато даних вже існує, вони записані без його відома. Є супутниковий моніторинг за багато років. Є сервіси погоди. Можна виявити зони вегетації, де спостерігалося хронічне відставання.
Для початку навіть цього достатньо. Це перший етап, і ці дані можна отримати майже безкоштовно.
Проте здебільшого в багатьох клієнтів техніка вже обладнана модулями, які збирають й інші дані – просто користувачі про це навіть не здогадуються.
Простий приклад – є John Deere з дисплеєм GS3 2630. Як його використовує клієнт? Як автопілот.
А дисплей насправді записує, серед іншого, карту рельєфу поля – можна вивантажити її та порівняти з зонами вегетації супутникового моніторингу. Для цього не потрібно купувати нічого.
– Тобто в багатьох є база для того, щоб починати, але немає розуміння, чим вони володіють?
Максим Мушинський: Таку ситуацію ми спостерігаємо дуже часто. Бувало, у клієнта крім автопілота є Section Control. Однак він ніколи ним не користувався! Або навіть таке: купують машину з автопілотом, а їздять у ручному режимі.
– Це підіймає питання недооцінки важливості навчання – інколи здається, що це останнє, на що агровиробники готові витрачати ресурс.
Максим Мушинський: Навчання це дуже наболіла тема. Це один з найосновніших чинників. У тебе може бути найсучасніша сівалка, ти зробив найточніший аналіз та шикарні карти, але коли навесні твій механізатор не зможе завантажити ці карти, натиснувши три кнопки…
У посівну іноді здається, що люди за зиму забули, як у кабіну залазити! Тому ми завжди кажемо: у вас є зима, будь ласка, навчайте персонал.
Навчання у вартості всієї технології коштує дві копійки, але віддачу, яке воно дає, важко переоцінити.
– Відносно точного землеробства існує кліше: мовляв, гроші на нього є тільки у великих, але потреба – у маленьких та середніх. Ви на кого орієнтуєтеся?
Михайло Джос: Передусім на господарства від маленьких до середніх. Котрим у регіонах часом важко знайти кваліфікований персонал та розібратися зі всім «зоопарком» техніки та програмних рішень. Тут ми можемо допомогти залученням своїх експертів та навчанням ваших спеціалістів.
Холдингам можемо пропонувати окремі точкові послуги, такі як відбір зразків ґрунту, внесення ЗЗР агродронами або інші послуги БПЛА.
– Нестача елементної бази може стати проблемою цього сезону, коли техніку можна буде придбати тільки в базовій комплектації, без багатьох додаткових блоків. Як будувати комплекси точного землеробства в таких умовах?
Михайло Джос: Це проблема не тільки цього сезону. Це буде відбуватися ще мінімум два роки. Ми залишаємося з тим обладнанням, яке в нас уже є, і нам потрібно по максимуму використовувати наявний функціонал техніки та програмного забезпечення.
За кожним рухом повинна стояти економічна доцільність. Можна розписати й купівлю нових комбайнів, сівалок, розкидачів – але варто знайти реальний лімітувальний чинник. У цьому і є наша задача – зможемо допомогти стати ефективнішими з тим, що вже є. І розписати необхідні кроки модернізації на декілька років уперед.
– Чи існує проблема захисту даних точного землеробства? Чи будуть вони мати цінність для сторонніх гравців?
Максим Мушинський: Було б добре, якби клієнти цінували свої дані. Великі дані дуже важлива штука. Клієнтам треба вже зараз думати, їх захищати.
Дуже простий приклад – на кожній техніці є трекер. Якщо зловмисник отримає доступ до логіну, можливість відстежувати стан та місцеперебування, це банально полегшить крадіжки обладнання. У нас є велика проблема з крадіжками. У клієнта, наприклад, розукомплектували великий парк техніки. Нове обладнання поставити немає можливості – все розпродане. Що йому робити? Крадіжка дисплеїв на тисячі доларів, а втрати господарства – на сотні тисяч.
Консолідовані дані, звісно, будуть мати цінність. Однак поки що більшість компаній не спроможна розібратися у своїх даних.
– Найтиповіша проблема при запровадженні елементів точного землеробства?
Максим Мушинський: Кваліфіковані кадри та їх навчання. Компанії купують дорогі складові, але не навчають людей.
Один із прикладів. Навесні виїхала в поле техніка з RTK. Проте точність незадовільна, щось не працює. Де тільки не шукали проблему?! А виявилося, що просто живлення базової станції RTK було вимкнене.
Михайло Джос: Ще треба розуміти, що розробка завдання це одна функція, а контроль виконання – зовсім інша. Етап контролю інколи відсутній, і це критична помилка. Який сенс давати механізатору підготовлені карти-завдання, якщо він безконтрольно поїде
як заманеться?
На етапі створення дорожньої карти з провадження елементів технології особливо важливо акцентувати увагу на двох аспектах: потрібно, щоб була конкретна людина, яка відповідає за напрям, і необхідно визначити критерії успішного виконання чи впровадження. З подивом можна бачити, що навіть такі базові речі часом ігнорують.
Тому ми вважаємо, що всім агровиробникам, незважаючи на розмір, потрібна додаткова професійна допомога та сервісна підтримка для системного збільшення прибутків. Агробізнес може стати ефективнішим за допомогою якісного та оперативного впровадження рішень із точного землеробства. 2022 року ми будемо активно розвиватися для того, щоб стати одним із лідерів з надання послуг у цьому напрямі.