Про нас Контакти Оформити передплату Передплата

Тепло і сила, які ми вносимо в землю

Олена Сурменко, керівник групи компаній «Ярило»

Щоб бути успішним, треба бути серед успішних людей. Щоб бути щасливим – серед щасливих, тому я прийшов сам і привів вас, читачу, до Олени Сурменко, співзасновниці й директорки групи компаній «Ярило», вітчизняного виробника добрив, тому що хто, як не виробники добрив, сьогодні щасливі й успішні?

ВПЛИВ ДОБРИВ НА ДОБРИЙ НАСТРІЙ ЗЕМЛІ

Справді, з’ясувалося, що головний острах конструкторів майбутнього врожаю – надмірний попит на добрива. Проте говорити ми почали про інше: все ж таки добрива – це хімічні елементи. Що ми вносимо в нашу землю, як це впливає на її здоров’я і добрий настрій? Адже вноситься не тільки хімія, а й органіка, пожнивні рештки – скільки всього речовин вносимо в землю впродовж циклу вирощування врожаю?

– Ой, це ж залежить від регіону, – усміхнулася Олена Сурменко. – Є такі землі в Україні, що їх на хліб мазати можна! Ми робили на Хмельнич­чині аналіз і задумувалися: ну що ще в таку землю внести можна? А якщо взяти інші регіони, то бачимо потребу вкладати, вкладати, вкладати… Середню температуру по палаті тут не виведеш. Недостатньо вноситься органічних добрив. Акцент робиться на азотну групу, тому що ця дія здебільшого формує врожай, згодом – макроелементи (калій та фосфор) і лише потім мікроелементи. Досить поширене явище – коли вносимо азот, не найкращий для рослин, такий, що підкислює ґрунти. Трендом став сульфат амонію, чисто маркетингове явище. В Україні збудували завод, який виробляє добрива з коксохімічного матеріалу, власне, сульфат амонію, що має чимало шкідливих домішок, котрі можуть накопичуватися в ґрунті, давати післядію, свинець, миш’як. «Бочку Лібіха» ніхто не скасовував – поліпшуючи вміст азоту в ґрунті, ми погіршуємо його кислотність. Це проблема останніх років. Так можна, вносячи азот, погіршити врожайність, оскільки при певному рН чимало елементів, що містяться в ґрунті, блокуються. Отже, вирішуючи одну проблему по азоту, аграрії можуть створити багато інших проблем, з якими значно важче боротися. Адже, щоб змінити рН ґрунту, треба проводити дороге вапнування… Можливо, з відкриттям ринку землі проросте й дбайливе ставлення до неї. Люди не будуть вносити дешевший, але шкідливий для ґрунту азот, піклуючись про якість своєї землі.

– Ви гадаєте, це з ринком землі пов’язано? Не з відсутністю стратегій? Не з проблемами освіти агрономів?

– Базові знання, які отримують агрономи у вишах, не систематизовані й далеко не завжди актуальні. Існують сучасні засоби, сучасне обладнання, комп’ютерні програми, датчики, тож бізнес частково намагається заповнити прогалини в агрономічній освіті. В Україні створені громадські організації, які взяли на себе цю місію. Проте це діяльність ще не настільки масова, інформація до широкого загалу агрономів не доходить. Рятування потопаючих – справа рук самих потопаючих, агрономи самотужки або за сприяння власників бізнесу повинні засвоювати новизну в галузі. Сьогодні сільське господарство тримається на цих ентузіастах, які забезпечують прориви на місцях…

РІЧНИЙ ПРИРІСТ – 32%

З чим ви прийшли до новорічних свят? Що відбулося і які підсумки діяльності групи компаній «Ярило»?

– Є тепле відчуття, що все буде добре, й у нас у компанії, і в Україні з азотом – істерія останніх місяців вщухає. На зрослий попит завжди зростає пропозиція. Труднощі з постачанням певних позицій з Китаю теж зникають. Ми зросли порівняно з попереднім роком. Якщо колись була недовіра аграріїв до українських виробників, то сьогодні ми сміливо займаємо нішу європейських продуктів. Не поступаємось якістю, але вітчизняні продукти дешевші й надійніші в логістиці. По продуктах позакореневого живлення в нас приріст становить 32%. Це значно більше, ніж ми очікували, за обсягами. Причому завдяки півдню, де, як ми знаємо, торік все згоріло, а цього року аграрії вже не вносили добрива в ґрунт, але підтягували позакореневим підживленням культури за листковою діагностикою. Наш агроном-консультант по півдню перевиконав план утричі.

Це неабиякий ріст, але що ви прогнозуєте на наступний рік?

– Наступного року ми передбачаємо фізичне зростання в обсягах від 15 до 25% по кожній з позицій. Фінансові показники по деяких позиціях можуть вирости і кратно, деякі позиції подорожчали в кількараз, наприклад, лимонна кислота…

Однак повернемося до цьогорічного рекордного врожаю. Чи відповідають йому рекордні продажі та рекордне внесення добрив?

– Кожна тонна врожаю виносить певну кількість макроелементів, мезоелементів, мікроелементів. Тому треба внести відповідну кількість добрив для дотримання балансу – власних запасів у ґрунті практично немає. Тож якщо хочемо мати збільшення валу зерна, ми повинні внести відповідну кількість добрив і дотримуватися технологічних параметрів: відповідне насіння, засоби захисту рослин, дотримання термінів агротехнічних операцій. Тільки тоді ми можемо змінити коефіцієнт використання мінеральних добрив, які будемо вносити, й ось тут починаються варіанти. Різниця може бути в 50 і більше відсотків засвоєння залежно від технології.

Чи є у вас побоювання стосовно постачання компонентів ваших продуктів? Я не думаю, що Китай раптом стане надзвичайно корект­ним у поставках.

– На наші об’єми з урахуванням росту ми законт­рактовані сировиною. Проте якщо таки буде надмірний попит на нашу продукцію, діятимемо по факту або купуватимемо «коротшу» сировину, наприклад, з Туреччини, Ізраїлю, Європи, або змінюватимемо рецептурні продукти. Технологія дає змогу створювати інші композиції, ми в цьому сенсі маємо конкурентні переваги.

А турецькі складники дорожчі від китайських?

– У Туреччині є не всі складники. Там можна розраховувати на борну групу. Базовим постачальником фосфорних компонентів для РКД є Китай, зовсім трошки – Литва. От якщо говорити про гранульовані добрива, то тут ринок значно ширший. Тут уже вступають і такі гравці як Марокко й інші…

Напевно, подорожчання фрахту і транспортування позначиться на трансформації потоків. Імовірно, буде дешевше купувати дороге європейське, ніж дешевше азійське…

– Подорожчання фрахту вже настільки істотне, що можемо відзначати й ознаки зворотного процесу – вже є вільні контейнери, вже постачальники переходять на пакування продуктів у великі біг-беги, по тонні. Нас це задовольняє, оскільки для промислового виробництва нам не обов’язково мати продукцію у 25-кілограмових мішках. Обсяги китайського імпорту значно зменшилися, тому, вважаю, ми бачимо пікову ціну на фрахт із Китаю. Однак і при таких цінах Китай є цікавим.

КОМПАНІЇ-СТРАТЕГИ ОБИРАЮТЬ УКРАЇНСЬКЕ

Ви вважаєте, нашим аграріям треба триматися місцевих виробників? Чому компанії зі стратегією обирають ваші продукти, а не гучні маркетингові бренди?

– Тому що ми виробляємо якісний продукт, європейської якості й даємо сервіс, маневреність, оперативність. У нас 60 дистриб’юторів по Україні, ми розкладаємо їм товар під реалізацію на склади в кожному регіоні, в кожній області. Якщо людині потрібні завтра добрива в полі, товар є на складі на відстані 5, 10 або 50 кілометрів. Якщо аграрій не встигає через певні кліматичні умови внести якусь групу добрив і потребує іншої, це питання вирішується протягом годин. Ми маємо можливість відреагувати на потребу. Сервіс, якість, оперативність, супровід – наші сильні сторони, і завдяки цьому ми впевнено витісняємо продукти зарубіжних компаній. Якщо говоримо про великий холдинг, то він працює напряму з виробником, тут дистриб’ютора немає. Є тендер, є ціна, і виробники торгуються між собою за об’єми. Проте з відкриттям ринку землі в нас утворилася велика кількість маленьких аграріїв, які потребують супроводу, навчання. Менеджери виробника супроводжують аграрія, надають йому сервісні послуги. Нам дуже складно тримати такий склад спеціалістів і контролювати їх. Тут на допомогу приходять дистриб’ютори, які мають ці штати та ці ресурси.

Отже, це ще й шанс для дистриб’юторів вижити й розвиватися…

– Так. Великі компанії, які оголосили дефолт, роздавали товар за схемою 0 на 100, а ми цього не робимо, ми не роздаємо товар, а продаємо, аналізуючи кредитну історію дистриб’ютора. Треба також розрізняти агрохімічні продукти й супермаркет на нашому ринку. Супермаркет – це загальновідома технологія, звиклі схеми, і супермаркет легко обійдеться без дистриб’юторів. А наші продукти – інтелектуальні, вони потребують супроводу для досягнення максимального ефекту від застосування цих добрив. Не існує єдиної схеми, існує адаптація регіональна, культурна, за листковою діагностикою, для високого результату може застосовуватися дуже багато комбінацій. Для реалізації в практиці наших продуктів, ми підраховували, нам потрібно 500–700 агрономів-консультантів на місцях. Ми, як виробники, таку машину не потягнемо. Проте наші 60 дистриб’юторів і наші власні агрономи-консультанти приблизно таку армію утворюють, нам легше навчити аграріїв користуватися нашими продуктами.

А ви не думали про забезпечення цифровим програмним продуктом такої діяльності?

– У нас є напрацювання, ця схема у нас працює вісім років. На базі аналізу листкової діагностики йде підбір й автоматичний розрахунок компонентів обробки. Є дуже багато показників, які впливають на рішення, і для створення повноцінного штучного інтелекту потрібен свій інститут…

Агроном повинен зробити те, чого не може зробити штучний інтелект?

– Агроном має досвід у цій зоні, в цьому регіоні по цих культурах. І цей досвід майже завжди працює. Наш досвід застосування певних добрив на наших полях, доз внесення іноді за ефектом перевищує рекомендації найбільш просунутих європейських компаній. Адже там не враховано десятки чинників, які працюють на певному полі. Якщо поле в нас ділиться на три групи, ми вважаємо його практично однорідним. Часто на одному полі 5–7 різних типів ґрунтів, а кожен потребує свого підходу і кореляції.

ВЕЛИКА КУХНЯ В ҐРУНТІ

Добрива вносимо в ґрунт, це ж різного типу елементи, які не притаманні природним явищам… Це структури, речовини, які співпрацюють чи конфліктують?

– Це велика кухня. Азот працює завжди, тут єдине питання: який саме ми вносимо – той, що підкислює ґрунт, або нейтральний. Питання по фосфору складніше. Більшість добрив, які ми вносимо, містить фосфор у важкодоступній формі для рослин, у вигляді звичайних фосфоритів. Навіть доступний фосфор, який вносимо у вигляді ортофосфатів, негайно починає взаємодіяти з елементами, які вже є в ґрунті, переважно це кальцій, магній, алюміній та залізо. При достатній їх кількості перехід фосфору в недоступну форму є досить швидким, тому вносити його треба саме тоді, коли він потрібен рослині. Сьогодні компаній, які рахують кількість катіонів кальцію, магнію, алюмінію, заліза в ґрунті, дуже мало, їх можна перелічити на пальцях двох рук. Украй важливим є період внесення. Коли ми вносимо? Коли нам це зручно. У нас є така фраза – ілюзія вибору. Аграрій думає, що він вибирає, але насправді йому дали маркетинговий сульфат амонію, і він його вносить. Йому дали те, що було у виробника на складі, і він це вносить… Він не вносить тоді, коли це потрібно для рослини, коли враховані темпи ретроградації, а тоді, коли може знайти або найняти техніку…

Напевно, це одна з причин, чому на заході вища врожайність… Там аграрій на 20 гектарах може внести потрібні речовини в термін годин… А в нас на тисячі гектарів… Сівалка тиждень працює.

– На заході вносять так, як книжка пише. Компанії-виробники розробляють рекомендації. Там фермери вносять добрива, котрі доступні для рослин, там достатньо техніки для внесення, і тому там високі врожаї, яких ми не можемо досягти.

Чи впливають добрива на структуру ґрунту? Гадаю, в умовах ринку землі це неабиякий чинник якості земель.

– Складне запитання, не однієї лекції потребує. Це пов’язано з дозами та формою внесення. Надмірне внесення однозначно шкодить гранулометричному складу ґрунту, його здатності утворювати пори для надходження кисню, бути структурованим. Можна зашкодити й біоті ґрунту, і створити некомфортні умови для вирощування культур. Не слід забувати й про необхідність підтримувати запаси гумусу, що можна забезпечити пожнивними рештками, а в ідеалі – внесенням органіки. Хімічні добрива повинні вноситися в дозах, оптимальних для забезпечення врожаю певного року, без запасу. Зокрема, фосфор, який ретроградує і здатен накопичуватися в ґрунті у вигляді нерозчинних солей. Не варто забувати й про елементи, які є в комплексних сухих добривах і можуть викликати накопичення токсичних для рослин елементів. Зокрема, алюміній у надмірній концентрації може пригнічувати ріст рослин, хоча він також є елементом живлення.

ЯК БИ ТАКИ ЗЕКОНОМИТИ НА ДОБРИВАХ…

Чи засвоюються рослинами органічні доб­рива в рік внесення? Чи не потребують вони періоду розкладу і переходу в доступну форму?

– Органічні добрива мають достатній вміст азоту, фосфору, калію і виступають як основне живлення, засвоюються протягом року внесення, зокрема і мікроелементи. Однак органічні добрива містять і достатню кількість ферментів, а їх немає у хімічних добривах. Ферменти є активаторами росту всіх рослин. Ми їх пробуємо компенсувати, вносячи певні елементи листковим підживленням, але це знімає глобальні проблеми, а органічні добрива роблять це системно.

Чи здатні комплекси мікроелементів частково компенсувати недонесення основних добрив? Зрозуміло, якщо не дати азоту, а дати купу різних металів, то рослина сильно здивується. Проте чи можливі тут експерименти?

– Є антагонізм взаємодії елементів живлення. Наприклад, молібден здатен впливати на засвоєння рослиною азоту. Коефіцієнт засвоєння рослиною різних речовин – різний, і ми завдяки кореневому підживленню комплексами елементів можемо підвищити ефективність засвоєння рослиною елементів із ґрунту. От соя – культура незвичайна, і ми, вносячи позакореневим живленням молібден, значно підсилюємо роботу бульбочкових бактерій. Насправді є й синергізм, й антагонізм в елементах (табл.). На запитання, на чому ми можемо зекономити, нам дає відповідь листкова діагностика лабораторії «Агровектор». Тоді ми бачимо ситуацію на полі, на яку можемо реагувати. Можемо дати підсилювальні препарати, мікроелементи, фітогормони, амінокислоти. Якщо коренева система рослини розвинена та має достатню масу, кореневі волоски виділяють кислоти, які повинні перетворити елементи ґрунту в доступну форму. Додаючи ауксини, цитокініни, гібереліни, інші функціональні домішки, які є в добривах «Ярило», ми стимулюємо кореневу систему взяти з ґрунту живлення.

Аграрії, котрі працюють із нами, можуть цим скористатися, тому що в ґрунті насправді є вся таблиця Менделєєва. От цікаве запитання: як замість 200 кг азоту дати 50? Молібден у додатку здатен підвищити рівень засвоєння азоту. Проте є інше рішення. Весь азот треба давати в різних фазах розвитку рослини. Якщо ми дамо 200 кг на початку вегетації, отримаємо активне наростання вегетативної маси, а на фазу формування колосу азоту вже не залишиться, отримаємо маленький ненаповнений колос. Тому іноді 50 кг селітри ефективніші за 200, якщо вони розподілені по різних фазах розвитку. Азот не можна внести по мерзлоталому ґрунту і забути. Частина – так, по мерзлоталому, щоб запустити активне кущення. Частина – пізніше, а частина – коли йде налив зерна. Так можна отримати більший урожай, ніж даючи 200 кг напочатку. Кратність внесення дає нам можливість мінімізувати норму внесення азоту. Рослина – як людина, їй потрібне дробне харчування: сніданок, обід і вечеря.

МАЙБУТНЄ ЗЕМЛІ: ЗРОШЕННЯ І ПОЛИВ

Як ви гадаєте, зрошення, яке дедалі ширше застосовується через збільшення посух та екстремальних температур, на користь операціям внесення добрив?

– Рослинництво без зрошення і рослинництво на зрошенні – це два різних види бізнесу з різними ступенями ризиків. Якщо на зрошенні в нас є плановість, ми готові надавати певні гарантії підприємствам, гарантувати відповідний рівень урожайності. А вирощування на відкритому ґрунті – в нас тут то посуха, то залило… Якщо брати період 5–7 років, то на зрошенні виробництво показує стабільність попри дорожчі добрива, витрати на воду, системи поливу. А стабільність у сільському господарстві – це диво. Клімат в Україні змінюється, культури рухаються на північ.

Хтось з аграріїв, з якими ви працювали цього року, запам’ятався вам?

– Я дякую долі, що мені випало спілкуватися з такими чудовими людьми – зараз згадую їх усіх, вони такі різні й такі змістовні, не зможу виділити нікого персонально. Кожна зустріч була унікальною. Ми з ними дружимо, їздимо до Грузії, до Франції, і я не раз відмовлялася від прибуткових відносин із деякими підприємствами на користь підприємств і їх лідерів, з якими мені було емоційно комфортно працювати.

А є серед аграріїв такі, які для вас є орієнтирами, індикаторами настроїв, учителями певною мірою?

– Такі є. В Тетіївському районі в господарстві «Надія» є дуже цікавий керівник, людина з нестандартним мисленням – він практикує No-till. У нього дуже цікаві питання. Він використовує РКД, і в нього завжди можна отримати великий обсяг матеріалу для роздумів.

No-till… В Україні дедалі більше поширюються енергоощадні технології… Поширюється органічне виробництво. Як ви вважаєте, яке в них майбутнє?

– Й органічне землеробство, й інтенсивна технологія мають свої перспективи, вони не суперечать одне одному. Вони істотно різняться за собівартістю продукції. Органічний ринок буде розвиватися настільки інтенсивно, наскільки швидко зростатиме добробут населення, адже не кожний може платити в кілька разів дорожче за органічні продукти. І ми стоїмо на шляху друкування продуктів на 3D-принтерах. У Швеції збудовано завод з виробництва продуктів продовольства з повітря, це надзвичайно дорого за одиницю продукції, але факт у тому, що це вже розпочато, що це здійснюється.

СТЕЖКОЮ ІННОВАЦІЙ

Ми з вами розмовляємо напередодні Нового року, і, гадаю, поки технології не зможуть синтезувати з повітря холодець та олів’є, жодних шансів у них немає… А які зараз нові тренди в сегменті добрив? Які нові технології або нові підходи пропонуються? Що розробляє світова наука?

– Інноваційні продукти є і в нашій лінійці, зокрема імуностимулятор, специфіка дії якого полягає в тому, що він забезпечує стимулюючий ефект завдяки потраплянню часток кальцію СО3 в рослину, і там відбувається розрив молекули на СО2 і СаО. СаО виступає потужним компонентом активації імунітету, а СО2 – основний елемент живлення рослин, він саме знаходиться в потрібній позиції. Цього року ми запустили нову лінійку з препаратів, які дають рослині СО2, вуглекислий газ, який рослина споживає в процесі вегетації. Ми впливаємо на несподівані процеси в рослині цими продуктами, збурюємо в ній бурхливу діяльність. Це проривна технологія. Є багато новітніх продуктів, наприклад, ми додаємо до РКД життєво важливий на ранніх фазах розвитку рослини цинк. Ці новітні композиції не назвеш проривами, але це – маленькі прориви в хімічних сполуках, не всі елементи можна сполучити. Проте цинк і фосфор зв’язуються. Однак справжній прорив – це імуностимулятор «Ярило Кальцій Плюс». Є у нас і принципово новий продукт «Бор», справді проривний. Класичний бор, який використовується в Україні, має рН близько 8. У нього дуже висока буферна здатність, тобто якщо ми один літр даємо на бакову суміш води 200 л, то вся бакова суміш матиме рН 8. Якщо ми просто вносимо борне добриво, це особливого значення не має, але якщо вносимо добриво із засобами захисту рослин, то більшість препаратів ЗЗР працює за рН нижче 6,5. Тобто якщо ми вносимо ЗЗР зі звичайним бором, бор буде засвоєний, а ефективність ЗЗР упаде до 30% порівняно з базовим потенціалом. 2022 року ми випускаємо лінійку «Кислий Бор», тобто бор виходить із заводу вже підкислений, він не матиме негативного впливу на бакову суміш, й усі пестициди ефективно працюватимуть, якщо їх додавати в бакову суміш із кислим бором. Аграрій зможе вибрати (табличка рН).

Певні космічні енергії, певні містичні впливи – ви спостерігали такі явища стосовно землі чи це забобони?

– У нас є чітке розуміння активності сонця протягом року. Вона змінюється. Ми акцентуємо на вчасних термінах сівби, оскільки при вдалих термінах сівби потрапляємо на активність сонця, яка максимально забезпечує процеси фотосинтезу. Одна і та сама листкова поверхня за різної активності сонця в березні-квітні й навіть у червні-липні буде різнитися майже вдвічі. Весняне сонце найефективніше. Весною приїздиш на поля – нічого, а за два дні вже 15 сантиметрів вигнало. Це не завдяки воді та добривам, це завдяки активним процесам фотосинтезу. Це природно, це досліджено, але в Україні на це мало хто звертає увагу, про це не говорять. Це єдина магія, коли ми можемо в березні посіяти, а на початку квітня не впізнати посіви. А посіявши пізніше, маючи ті самі погодні умови, ту саму вологість, ми цієї різниці не побачимо. Ця залежність уперше була встановлена завдяки листковій діагностиці. Коли ми побачили, що немає різниці по живленню, а є різниця по активності рослини, то звернулися до науковців й одразу отримали відповідь. Для нас це було відкриттям.

МЕНЕДЖМЕНТ БЕЗ КОНКУРЕНЦІЇ, АБО КОНКУРЕНЦІЯ – ДЛЯ СЛАБАКІВ

Які у вас плани та перспективи на наступний рік?

– Ми будуватимемо сховища. Цього року вже збудували сховища на 1500 т рідких добрив, поставили залізничні цистерни. Виробляючи 500–600 т на добу, ми можемо забезпечувати виробників повністю, але, маючи осередки накопичення продукції, можемо нарощувати запаси сировини та створювати резервні фонди для поставок. Будуть і нові продукти, й нові розробки. У нас кілька років поспіль відбувається зростання, але не тільки завдяки новим клієнтам, новим обсягам – завдяки новим продуктам, неконкурентним із нашими іншими продуктами. Так ми запустили лінійку «Злато» – це сухі розчинні добрива, унікальний продукт за українською ціною.

Який ваш менеджерський принцип?

– Ми вважаємо, конкуренція – для слабаків. Ми постійно шукаємо ніші та попит, який не задоволений ані вітчизняними, ані зарубіжними продуктами. Коли знаходимо, ці продукти створюємо – і ми там перші, конкурентів немає певний час. Завдяки правильній політиці роботи з дистриб’юторами ми задовольняємо цей попит, і коли приходять конкуренти, нас уже не можна витіснити з нашої ніші, не можна конкурувати ані ціною, ані якістю. Це основна ідея компанії. Аналізуємо ідеї, бачимо, що потрібно аграрію, та йдемо йому назустріч у всіх його запитах!


Олена подарувала мені чудового Святого Миколая на санчатах. Я подумав, що можна було б на санчата і мішечок добрив покласти, але все ж таки мішок із подарунками пасував новорічному святому краще.

Як добре, що зміни можна побачити не тільки на полі, коли за кілька днів після сівби ти бачиш раптово дружні сходи, потужний старт рослин, а й до поля, до посівної, коли бачиш, як міцніють і розправляють плечі вітчизняні компанії, як українські виробники допомагають українським аграріям вирощувати рекордні врожаї.